Latest News

All news »

Why in Lviv

Lviv

Lviv is a unique city, in which the history, culture, mentality of two worlds – the East and the West – are tolerantly merged

«Я Буду Любити Українську Культуру, О!»

News2015-07-03

«Іноземців, які хочуть вивчити українську мову, щораз більшає. Натомість спеціалізованої літератури для цього взагалі немає», — каже викладачка української мови УКУ Мар'яна Бурак. Вона, разом з колеґами з університету, взялася за розробку трирівневої (від елементарних знань до найвищого рівня) серії підручників, яку назвали «Яблуко». Перший підручник вже у вжитку, решта два з'являться до кінця цього року.

«Яблуко — це і символ пізнання, і символ плоду нашої багаторічної праці», — пояснює Мар'яна Буряк. Про творчі пошуки, освітній ринок вивчення української мови, людей, які приїжджають з Японії, Австралії, Британії, Північної Америки чи Бразилії вчити українську мову, говоримо з нею детальніше.

- Пані Мар'яно, наскільки висока потреба у таких підручниках? Як виникла ідея створення?

- Від того моменту, коли почала викладати українську для іноземців (а це вже понад 10 років), збираю матеріал, накопичую, систематизую різну навчальну літературу. Інколи мені здається, що над книжкою «Яблуко» працюю все своє життя.

Логічно, що після того етапу з'явилася ідея розробити навчальний підручник, якого в україномовному світі не було. Тим більше, що дидактика вивчення інших мов давно розроблена.

Що стосується необхідності, то вона була завжди. З самих початків потрібно було якось навчати студентів, давати їм завдання, заохочувати читати тексти. В якийсь момент виникло бажання поділитися своїми здобутками з іншими викладачами, які опинилися в такій самій ситуації, що й ми. Знаю, що серед викладачів поширене твердження, що немає ідеального підручника. Також розумію, що кожна наступна спроба розробки підручника з вивчення української мови буде кращою, але з чогось потрібно було почати.

- Хто Ваш учень? Для кого Ви розробляли ці книжки?

- Багато університетів в Україні, які навчають іноземних студентів, працюють у сфері викладання української як іноземної. Логічно, що вони готують студентів для навчання в університеті, до академічного спілкування. Відповідно, їхні розробки зорієнтовані на вивчення професійної мови, лексика обтяжена термінами. Вони вчать працювати зі спеціальною літературою, щоб студенти змогли дати собі раду на лекціях.

Наша аудиторія — це швидше студенти, люди, які вивчають мову для загального вжитку. Ця ніша взагалі не заповнена. Якщо для професійного спілкування є хоч вузько спеціалізовані розробки, то для загального вжитку — відсутня будь-яка інформація. Найчастіше до нас звертаються ті студенти, які вивчають українську мову в діаспорі, чи, нас це дуже тішить, люди, які вивчають мову тому, що їм подобається ця країна, подобаються традиції, чи мають друзів українців. Окремо хочу сказати, що щораз маємо більше людей, які хочуть вивчати українську мову заради власного наукового дослідження. Науковців цікавить історія Східної Європи, міжнаціональні стосунки між українцями, поляками, євреями, росіянами. А без вивчення мов це не можливо.

За роки праці в Школі української мови та культури УКУ помітила, що розширюється географія студентів. Якщо на початку більшість студентів були з середовища діаспори в США, Канаді чи Західній Європі, то зараз значно більше людей приїжджає з Південної Америки, Японії, Австралії.

- Чому, на Вашу думку, з підручником краще, ніж без нього?

- Якщо хаотичний набір матеріалів під час навчання, то, на жаль, такий хаос і залишиться в голові студентів. Переконана, що повинна бути чітка система навчання. Створити цю систему було чи не найважчим завданням при розробці підручника. Спочатку здавалося, що як тільки назбираємо матеріал — підручник вже готовий, але процес систематизації та структурування матеріалу зайняв п'ять років.

- Ви використовували досвід зі створення підручників для вивчення англійської мови?

- Так, звісно. Дидактика викладання англійської мови має довгу і хорошу історію. Ми вивчали досвід викладання граматики не тільки англійської, а й французької, німецької. Однак не можемо сліпо наслідувати ці підручники, бо структура української мови інша і її потрібно показати.

Українська граматика, мабуть, важча для осягнення, але з досвіду знаю, що все залежить від бажання вчитися студента. Тому я б фізично не порівнювала різні мови.

Ми, наприклад, не могли сліпо наслідувати підручники іноземних мов у поєднанні комунікативної складової навчання та граматичної. Те, що можливо в англійській мові, неможливо в українській, наприклад відмінки.

- Чи плануєте, щоб Ваш підручник використовували у недільних школах в українській діаспорі?

- Скажу так: я була б дуже рада, якби недільні школи використовували наші книжки. Але чи готові вони стати гнучкими, чи захочуть вчити сучасну українську мову? Відкрите питання. Часто зустрічаю у цьому середовищі несприйняття сучасної української мови. Багато людей вважає, що консерватизм, в т.ч. і в мові, — це добре. Дай Боже, щоб недільні школи в діаспорі були готові до змін. Багато студентів, які приїжджають з діаспори, дотримуються цього консерватизму. Правда, досвід перебування у мовному середовищі вимушено змінює їхню мову. Вони розуміють, що в цьому мовному середовищі звучать не природно, а іноді навіть не зрозуміло. Сподіваюся, що викладачі в недільних школах розуміють потребу у змінах, те, що потрібно вчити живу мову, а не мертву.

«Яблуко» — це не підручник для самонавчання. Але ми намагалися так його компонувати, щоб студент сам зміг дати собі раду. Є додаткова граматика, розділ для самоперевірки, аудіоматеріали, графічний запис, за підручником можна вчитися як вимові, так і розумінню тексту на слух.

Ми прагнули зробити підручник універсальним, тому він одномовний. і друге, в такий спосіб ми розширюємо його аудиторію.

- Ви розробляєте цілий навчальний план з трьох підручників. Розкажіть про них детальніше?

- Зараз ми працюємо над підручниками з трьох рівнів: початковий, базовий, який я розробила, скоро вийде підручник третього, найвищого рівня — розробила пані Олена Синьчак, а до кінця року вийде ще й середній рівень — Наталя Бартків. Чому така непослідовність? Ми вирішили, що початковий і найвищий визначають рамки, структуру та якісне наповнення мови, а середній — це пошук компромісу. Усі підручники об'єднує чітка, однотипна структура, визначення обсягу матеріалу. Кожний наступний рівень базується на попередньому.

- Чому «Яблуко»?

- У західній культурі концепт яблука — це символ пізнання. Це чітка, асоціативна назва, яку ніхто ніколи не придумав, це в жодний спосіб не є плагіат, бо його ніхто не може приватизувати. По-друге, яблуко для нас є символом плоду нашої багаторічної праці.

А також ми вигадали такий акронім: «Я Буду Любити Українську Культуру, О!».

Розмовляв Олег БУДЗІНСЬКИЙ, http://zbruc.eu